Глава VI

• з преференціями (саме цей різновид пропорційної системи, на думку О. Ф. Фрицького, є найбільш ефективним, оскіль­ ки дозволить громадянам обирати не лише партії, а й нада­ вати переваги тим або іншим депутатам)1;

• з напівжорсткими списками, коли здійснюється голосуван­ ня за список у цілому і водночас визначаються преференції. Для пропорційного розподілу мандатів між партіями у сві­ товій практиці використовуються два методи.

Метод виборчої квоти (метра, коефіцієнта), за якого для ви­значення кількості місць, які отримає кожен список під час роз­поділу, застосовується дільник. Відповідно до ч. 7 ст. 96 Закону України «Про вибори народних депутатів України» таким діль­ником є кількісний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України.

При цьому з метою уникнення входження до парламенту дрібних партійних угрупувань, що конфліктують між собою, за­конодавчо встановлюється загороджувальний бар'єр, тобто пев­ний відсоток голосів виборців, які повинен отримати список по­літичної партії для того, щоб партію було допущено до розподі­лу депутатських мандатів. Відповідно до ч. З ст. 96 Закону Украї­ни «Про вибори народних депутатів України» право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депу­тати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отрима­ли три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у го­лосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі.

Президент України виступив з ініціативою підвищення про­хідного бар'єра на виборах народних депутатів України: «Так ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб влас­ників політичних партій»2.

Практика встановлення законодавчих обмежень при визна­ченні результатів голосування за пропорційною системою до­сить поширена в багатьох країнах світу. При цьому величина бар'єра може різнитись від 0,67% у Нідерландах до 30% для ви-

1 Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрін- ком Інтер, 2004. - С 273.

2 Виступ Президента України Віктора Ющенка на Майдані Незалежнос­ ті 24.08.2005 р. «Україну будує кожен із нас» // Урядовий кур'єр. — 2005. — 26 серпня.



Форми безпосередньої демократії (прямого народовладдя)213

борчих коаліцій у Греції1. Зважаючи на існуючу в Україні тен­денцію до блокування політичних партій, які беруть участь у Виборчому процесі, з нашої точки зору, вартим уваги є досвід деяких зарубіжних країн, де загороджувальний бар'єр для ви-і її ірчих коаліцій значно вищий, ніж для окремих партій. Напри-Клад, у Польщі до розподілу мандатів допускаються політичні Партії, списки яких отримали не менше 5% по країні, а для ви-борчих коаліцій ця цифра становить 8%. Крім того, що біль­ше учасників входять у виборчу коаліцію, то вищим стає бар'єр. Гак, у Чехії для деяких партій він становить 5%, для коаліцій з ДВОХ учасників — 7%, з трьох — 9%, з п'яти — 11%. Щоправда, ЯКЩО при такому розподілі мандатів у парламенті будуть пред-Отавлено тільки дві партії, то бар'єр знижується на один відсо-ГОК для кожної із зазначених категорій2.

У цілому ж, сприяючи оптимізації політичної структури су-I пільства у тривалій перспективі, існування виборчого бар'єра імушує виборця вдаватись до голосування не за найкращого для ЦЬОГО кандидата чи партію, але за найбільш прийнятного з тих, ІГО має шанси на перемогу. Очевидно, з огляду на це в деяких країнах законодавчо закріплено заборону на запровадження за-і (і|юджувального бар'єра (зокрема, про це йдеться в ч. 2 ст. 155 Конституції Португалії).

На думку О. Ф. Фрицького, актуальним є питання скасу-ішііня права політичних партій утворювати політичні блоки, що іапобігатиме входженню до парламенту представників неавто­ритетних у виборців партій, що гальмують процес політичної і і руктуризації парламенту3.

Метод подільників полягає в послідовному поділі кількості голосів, отриманих кожним списком кандидатів на певну серію

ПОДІЛЬНИКІВ.

Змішана виборча системапередбачає поєднання в різних наріаціях мажоритарної та пропорційної систем. За такої систе­ми ішборцю надаються два голоси. Вона застосовується у випад-

' Замніус В., Котляр Д., Євгеньєва А. Виборче законодавство України на-Персдодні змін. Аналіз перспективного виборчого законодавства України та Іноземний досвід // Парламент. — 2001. — № 4. — С. 27—28.

2 Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государст-иг М.: Изд. группа «ФОРУМ-ИНФРА-М», 1998. - С. 208.

:| Фрицький О. Ф. Зазнач, праця. - С 273.

Глава VI

ках, коли триває пошук оптимальної для держави виборчої си­стеми1.

У цілому ж як пропорційна, так і мажоритарна виборчі си­стеми мають свої переваги й недоліки. Питання полягає в тому, наскільки вдало у конкретній державі підібрано той або інший вид виборчої системи, наскільки вдасться, зважаючи на цілу низ­ку різного роду обставин, знівелювати недоліки та скористати­ся перевагами обраної системи. З огляду на це слушною є пози­ція Конституційного Суду України, викладена ним у Рішенні від 26.02.1998 р. № 1-рп/982: проблема вибору виборчої систе­ми, за якою формується склад Верховної Ради України та пред­ставницьких органів місцевого самоврядування, є питанням по­літичної доцільності.


6102145782137637.html
6102183278735942.html
    PR.RU™